Блефарит: його особливості та прояви

Блефарит – це запальне захворювання ресничної кромки повік, яке може виникати з різних причин і мати різні прояви. Зуд, лущення шкіри, печіння, набряк і почервоніння очей – це тільки частина ознак блефариту. Прояви захворювання залежать від причин його виникнення і можуть з’являтись як у людей старших за 50 років, так і  у пацієнтів молодшого віку.

Причини блефариту

Блефарит може бути викликаний: інфекцією (бактеріями, вірусами, грибками, кліщем Демодекс), алергенами (пилок, пил, шерсть), різними хімічними засобами, неякісною косметикою й іншими речовинами.

Крім цих факторів, блефарит може бути обумовлений порушенням гігієни очей, зниженням функцій імунної системи, офтальмологічними проблемами (Синдром Сухого Ока (ССО), дисфункцією мейбомієвих залоз (ДМЗ),  деякими хронічними захворюваннями, запальними процесами в органах шлунково-кишкового тракту тощо. Частіше блефарит діагностують при зміні пори року, коли організм потребує додатково живлення вітамінами.

Оскільки запальні процеси на повіках можуть мати безліч причин (від цього буде залежати подальші лікування та профілактика), обов’язково звертайтеся за медичною допомогою до офтальмолога при появі будь-яких скарг на зір. Тільки фахівець зможе правильно поставити діагноз і зрозуміти джерело проблеми. Не займайтеся самолікуванням.

Форми блефариту

Блефарит може мати різні форми прояву. Отже, захворювання може бути: інфекційним і неінфекційним, гострим або хронічним, з ускладненнями та без. Тому при появі симптомів важливо не відтерміновувати візит до офтальмолога аби не допустити розвитку захворювання та його тяжких наслідків.

За локалізацією запального процесу блефарити поділяють на:

• Задній крайовий;
• Передній крайовий;
• Ангулярний;
• Змішаний.

Кожен вид має свої відмінні риси та область ураження.

При задньому крайовому можна зіткнутися із запаленням мейбомієвих залоз через гормональні та вікові порушення.

Цей вид блефариту зачіпає слизову оболонку та протікає досить складно через закупорювання протоків і порушення виділення ліпідного секрету із залоз; може призводити до ускладнення – Синдрому/Хвороби Сухого Ока (ССО, ХСО).

При передньому блефариті запалення з’являється в зоні росту вій; викликається бактеріями та їх токсинами.

Передній крайовий блефарит може бути: простим, виразковим, алергічним, себорейним, демодекозним. 

• Простий блефарит: протікає як звичайне почервоніння країв повік з утворенням лусочок на віях.
• Виразковий: стафілококи різних видів викликають запалення у волосяному мішечку вій; характерна поява гною, що у подальшому призводить до утворення рубців між віями.
• Алергічний: є реакцією слизових оболонок очей на пилок рослин, домашній пил, хімічні речовини, ліки або косметику, низьку температуру. Таке запалення характеризується підвищеною сльозотечею, світлобоязню, набряком, зудом.
• Себорейний: відрізняється від інших лусочками в області вій, які призводять до їх зліплення. Його викликають порушення в обмінних процесах організму, що посилюється наявністю інфекції. Захворювання може бути водночас на волосистій частині голови, на бровах, на повіках.
• Демодекозний: це запалення країв повік, збудником якого є демодекозний кліщ. При цьому буває досить сильний свербіж по реснічній кромці, почервоніння повік, неправильний ріст вій. В метою діагностики проводиться спеціальний аналіз епітелію.

Якщо говорити про ангулярний блефарит, то він починається із запального процесу у внутрішніх куточках очей, виникає через зараження диплобациллою Моракса-Аксенфельда та нерідко протікає спільно з кон’юнктивітом.

Таке запалення може перетворитись на хронічне, а при порушенні правил гігієни можливі рецидиви. Найчастіше діагностується у дітей (через звичку терти очі брудними руками).

При зниженні захисних властивостей організму такий блефарит може бути діагностований і в старшому віці. Ангулярний блефарокон’юнктивіт може негативно вплинути на зір або деформувати повіки. Тому дуже важливо своєчасно звернутися до лікаря.

Змішаний: вражає всю повіку.

Прояви блефариту 

Око, один із найбільш вразливих органів чуття людини, водночас має природній захист від сторонніх подразників – повіки та сльозовий апарат.

Повіки захищають око від пошкоджень, при морганні очищають поверхню, зволожують і змащують її. Однак повіки – це ідеальне місце для розмноження бактерій, тому важливо стежити за їх чистотою та здоров’ям.

Розмноження бактерій на повіках – це часта причина склеювання, утворення лусочок і нальоту на віях.

Блефарит може мати й інші прояви, а саме: почервоніння, жовті кірочки, виразки та деформації кромки, випадання вій. Всі ці симптоми тягнуть за собою порушення зору і підвищують втомлюваність очей.

Можливі наслідки

Блефарит може бути в легкій формі, у такому випадку його діагностика та лікування не викликають складнощів у досвідченого і кваліфікованого фахівця.

Але при зниженні імунітету, при загостренні хронічних захворювань, блефарит може протікати важче та надавати значний дискомфорт.

Відсутність своєчасного лікування в подальшому може призвести до розвитку хронічного блефариту та певних ускладнень, а саме:

• Халязіон – болюче утворення в тканинах повік, викликане закупоркою та порушенням роботи мейбомієвих залоз;
• Ячмінь – запалення волосяного мішечка вії;
• Деякі форми блефариту можуть провокувати розвиток Синдрому Сухого Ока, що у свою чергу, може бути причиною запалення повік;
• Деформування лінії росту вій, зміна країв повік, утворення рубців – хоча і досить рідкісні, але дуже неприємні наслідки блефариту.

Тому, при появі скарг на зір, рекомендується своєчасно відвідати лікаря для постановки діагнозу та ефективного лікування.

Як лікують блефарит?

Варто пам’ятати, що своєчасно розпочате кваліфіковане лікування, відповідальний підхід до лікарських призначень, проведення всіх етапів очищення/гігієни повік важливі для збереження здоров’я зору. Використання самостійно обраних ліків може погіршити ситуацію та викликати серйозні наслідки.

Лікування блефариту можливо як у домашніх умовах, так і в медичному закладі.  Рішення про це має приймати лікар з урахуванням індивідуальних обставин.

У певних випадках і при наявності серйозних наслідків блефариту, захворювання може потребувати хірургічного втручання – для усунення рубців, для відновлення нормального росту вій.

Профілактика блефариту 

Ніхто не застрахований від цього офтальмологічного захворювання, але, якщо слідувати простим правилам, можна знизити ймовірність його виникнення. Тому необхідно пам’ятати наступне:

• На повіках завжди збираються пил і бруд, які можуть сприяти розвитку запалення та порушувати роботу слізних залоз.Наприклад, використання контактних лінз, спекотна погода, вітер вимагають додаткового догляду за очима, тому необхідно своєчасно очищати повіки та ділянку навколо очей;
• Якщо лікар рекомендує додатково проводити прогрівання та самомасаж повік, обов’язково дотримуйтесь правил проведення цих процедур; при необхідності про деталі запитайте лікаря;
• Важливо стежити за водним балансом, щоб не допустити виникнення Синдрому Сухого Ока, при якому збудникам легше закріпитися на слизовій оболонці;
• Зоровий дискомфорт може свідчити про різні захворювання, не займайтеся самолікуванням.

Регулярна гігієна/очищення повік ефективна для покращення їх стану та збереження здоров’я очей.

Для очищення, зволоження, поліпшення стану повік, для запобігання блефариту можуть використовуватися спеціальні засоби, наприклад,  гель Теагель®, Théa, Франція. За його допомогою можливо ефективно видалити з повік частки пилу, бруду, косметики, залишків епітелію. Цей гель не містить консервантів, ароматизаторів, детергентів; не подразнює очі та не потребує змивання.

Не ігноруйте ознаки порушення здоров’я очей, у разі їх появи не зволікайте зі зверненням до лікаря.

Висновки: 

1. Блефарит – це група запальних захворювань повік і реснитчатого краю, які можуть відрізнятися за своїми клінічними проявами та методам лікування.
2. Щоб зменшити ймовірність появи блефариту, дотримуйтесь правил гігієни, не чіпайте очі брудними руками, регулярно очищайте повіки та ретельно стежте за їх станом – будь-який симптом може бути початком серйозного захворювання.
3. Не можна займатися самолікуванням при блефариті, щоб не сприяти його перетворенню в хронічне захворювання з постійним зоровим дискомфортом. Діагностику та лікування блефариту повинен проводити тільки лікар – некомпетентні поради та самолікування можуть бути небезпечні для здоров’я.